Викладач Університету «Україна» взяла участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

22 грудня 2015 року в приміщенні Верховної Ради України відбувся всеукраїнський круглий стіл «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей». Організаторами заходу стали міжфракційне депутатське об’єднання Верховної ради України «За духовність, моральність та здоров’я України» та Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Організаційну підтримку в проведенні круглого столу надавав Інститут модернізації змісту освіти (сектор зовнішніх комунікацій).

Учасниками круглого столу стали близько 100 вчених, що представляють різні наукові галузі знань. Приїхали вони з усіх регіонів України і презентували свої наукові дослідження з таких питань:

  1. Вплив християнства на розвиток України та інших країн;
  2. Оцінка християнських цінностей як фактора впливу на розвиток науки і освіти у світі;
  3. Формування християнських цінностей у громадян України.

Із числа представників організаторів на круглому столі виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич та член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки Ольга Романенко.

Учасники круглого столу вирішили створити асоціацію вчених-християн, проводити щорічний форум, на якому презентуватимуть дослідження і проекти щодо поглиблення науки і освіти на основі християнських цінностей, розширити взаємодію із міжнародними науковими і освітніми закладами, що поділяють християнський світогляд.

У круглому столі «Освіта і наука: формування особистості на основі християнських цінностей» узяла участь кандидат філософських наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Університету «Україна» Наталія Миколаївна КОЧУРА.

Пропонуємо до уваги читачів доповідь Наталії Миколаївни, яку вона представила на круглому столі.

 

Духовність як шлях до рівноваги в українському суспільстві: проблеми і рішення

У суспільно-політичному і науковому просторі України час від часу виникає дискусія щодо потреби ідеології для України. Проте ідеологія, як показує історичний досвід, – це здебільшого класово перекручена свідомість. Тоді виникає питання: чи потрібна Україні ідеологія?.. Очевидно, можна сказати, що Україні необхідна не ідеологія, а духовність, та духовність, яка викристалізувалася, як писав відомий вітчизняний мислитель і гуманіст С.Б. Кримський, у Греко-слов’янській православній цивілізації Київської Русі. Духовність, яка була одним із чинників подолання епохи Руїни другої половини XVII ст. Це загалом та духовність, яка зробила українську націю суб’єктом світової історії і яка пов’язана з концепцією Софійності. Ще з Візантії Україна бере Ідею Софійності. Поняття «Свята Русь» виникає тут, у Києві, – це саме вираз Софійності, святості своєї землі, святості свого світу, свого довкілля, сакралізація того простору, в якому живуть люди.

Відтак, виникає питання щодо розуміння духовності в Україні у сучасну епоху. Але, чи правильно говорити, що духовність поділяється за епохами, чи, наприклад, за націями, чи політичними партіями? Чи є стара духовність і якась нова? Духовність – це взагалі весь ціннісний досвід людства і вона за епохами, націями, партіями – не ділиться! Тут можна відповісти метафорично, як відповів свого часу О. Блок: «У ХХ столітті я відчув якийсь вітер з духовної Атлантиди, вітер, який почав віяти з часів Ісуса Христа, і зараз цей вітер посилився…». Йдеться про актуалізацію того, що накопичило людство, але не всього – а того, що відповідає нашому часу, а також про нову інтерпретацію віковічних принципів. Можна говорити і про народження якихось нових явищ. Ми говоримо про духовність як ціннісне домобудівництво, як заклик згори зробити те, що не робиться природним чином, наприклад, полюбити ближнього, поборовши недовіру і ненависть. Цей заклик потребує ще й індивідуальної розшифровки!.. Разом із тим, важливо розуміти, що духовність не зводиться тільки до ідей. Духовність, як підкреслював С.Б. Кримський, це спосіб життя, це вся повнота буття людини, яка орієнтована й націлена духом, тому її не можна зводити тільки до ідей.

Трагічне ХХ століття, сучасна історія початку XXI cт. показали, що ідеї, особливо абстрактні ідеї – це такі речі, які можна повернути як у позитивний, так і в негативний бік. Вони дуже легко перекручуються. Це, зокрема, наочно показано в романі Василя Гроссмана «Життя та доля». За його сюжетом герой, сидячи в німецькому таборі, каже своєму товаришу по нещастю: «Я проти ідеї добра тому, що Гітлер може використовувати ідею добра для виправдання цього табору, для «покращання раси». Але я – за доброту. Адже доброту, тобто людську якість, не можна таким чином спотворювати». Духовність – це є формування людських якостей, проблема, що для нас дуже важлива.

Зараз в українському суспільстві проблемою є не відсутність духовності, а небезпека і тиск хибної духовності. Це, коли людина, зазираючи всередину себе, не бачить нічого, крім свого тіла, і тіло розглядається не як орган духу, а як самість, як самодостатнє. Фізичне розуміння життєвих якостей, через домінування в ціннісних орієнтаціях суспільства чинника, пов’язаного лише з матеріально-практичним освоєнням світу – як єдиного економічно доцільного і самоцінного, також породжує псевдодуховність.

Для рівноваги в суспільному просторі, поряд із важливим чинником економічного розвитку, що, на перший погляд, залежить лише від матеріально-практичного освоєння світу суб’єктом, мають створюватися державою також умови для духовно-практичної діяльності громадян, в основі якої є, насамперед, культура, освіта, духовність. У сучасний час результати духовно-практичного освоєння світу, в т.ч. духовно-інтелектуальний капітал країни, є одним із важливих стратегічних ресурсів становлення, авторитету і розвитку держави в нових геополітичних реаліях.

З погляду формування особистості і розвитку людських якостей у сфері освіти, науки, державотворення і суспільства в цілому дуже важливою обставиною є виникнення монадної особистості. Це питання позначається новим завданням: не зводити всі проблеми до колективного способу вирішення, а доповнювати його здатністю особистісної репрезентації своєї епохи, нації, культури. Ця здатність репрезентації своєї нації, своєї культури й епохи і створює монадну особистість. Не випадково в наш час спостерігається криза масових політичних партій. Більш того, навіть у ХХ-му ст. такі монадні особистості, як Ганді, Мартін Лютер Кінг, Мати Тереза, Андрій Сахаров, Михайло Грушевський та ін., відіграли, можливо, не меншу роль, ніж політичні партії. Тому і виникає в сучасний час потреба доповнювати принцип «плеядності», тобто колегіального вираження, принципом монадності. Йдеться про доповнення одного іншим. Зараз можливість стати монадною особою є у будь-якої людини. Монадна особистість – це нормальне явище розвитку людей нашого XXI століття. Важливість цього явища ще й у тому, що така особистість не протистоїть колективу!

Висновки і пропозиції. Зважаючи на напрям роботи Круглого столу й актуальність зазначеної теми для суспільства, вносимо на обговорення міжфракційного депутатського об’єднання Верховної Ради України «За духовність, моральність і здоров’я України» проект-пропозицію* щодо створення на спільній широкій основі навчально-просвітницького Центру гуманітарної навігації та софійної освіти як однієї з платформ для розвитку і реалізації цілей, зазначених темою Круглого столу. В разі позитивного сприйняття пропозиції пропонуємо зі свого боку до включення в навчальний план Центру міждисциплінарні гуманітарні курси відповідного спрямування. Орієнтовний перелік тем курсів:

  1. «Джунглі всередині нас»
  2. «Людина між Богом і «ніщо»
  3. «Зорі долі в твоїх грудях»
  4. «Продовжуючи творіння світу»
  5. «Драматургія боротьби добра і зла»
  6. «Діалоги і монологи про цінність і смисл життя»
  7. «Особистість і дар любові»
  8. «Свідомість»
  9. «Засвоєння світу в розмаїтті форм»
  10. «Драматургія пізнання»
  11. «Стиль творить цивілізацію»
  12. «Мистецтво і шосте почуття»
  13. «Раціоналізм і його зворотні течії»
  14. «Підсвідомість і символічні структури української культури»
  15. «Наука і вікінги пізнання»
  16. «Магістралі історії»
  17. «Що робиться в сучасному світі?».

*Проект-пропозицію і навчальні міждисциплінарні гуманітарні курси сформовано на базі Університету «Україна» з використанням праць провідних вітчизняних мислителів, духовної і наукової спадщини філософських шкіл, відомих і маловідомих творів монадних особистостей України і світової спільноти, думок і перлин світової мудрості, на основі творчого наукового синтезу.

 

Світлана ПАТРА,

журналіст Імідж-центру Університету «Україна»