Подвиг ціною життя

Напередодні 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи, за ініціативи Юридичної клініки «Феміда» Інституту права та суспільних відносин, до Університету «Україна» було запрошено Посла Миру Гудова Володимира Анатолійовича – ліквідатора наслідків аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Послом Миру Гудовим В.А. видано книгу про ці трагічні події в історії України, Європи і світу. Книга називається «731 спеціальний батальйон», у якій автор детально розповів про причини катастрофи на ЧАЕС, про роботу ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, про їх боротьбу з підступним ворогом, який не має ні кольору, ні смаку, ні запаху, а вражає все живе, а показники приладів, які розраховані на 50 рентген, як правило, «зашкалюють».

Студенти і викладачі Університету «Україна» повністю заповнили найбільшу аудиторію-амфітеатр. Володимир Анатолійович після розповіді про свою особисту участь у ліквідації катастрофи показав фільм, що підготували ліквідатори Чорнобильської катастрофи, в якому героям-операторам вдалося зафіксувати пекельну роботу ліквідаторів, які звичайними канатами розбирали радіоактивне сміття, рівень радіації якого був смертельний для людини.

«Мені довелось бути учасником ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році в самому епіцентрі вибуху (особливо небезпечна зона №3 – це 3-й та 4-й реактори), і я був безпосереднім свідком подій ліквідації цієї аварії за період з 30 липня по 9 вересня 1986 року (42 доби) у складі 731 особливого батальйону спеціального захисту», – розповів ліквідатор В.А. Гудов.

Він у своїй трагічній розповіді хотів висвітлити той невеликий проміжок часу в ліквідації аварії, щоб люди знали, як це було і чому так сталося, хто ліквідував наслідки аварії, як ставилися до своєї роботи люди в епіцентрі вибуху, а також торкнувся й інших проблем – адже ця аварія увійшла в історію України, Європи та всього світу як найглобальніша катастрофа на нашій планеті.

Після перегляду фільму В.А. Гудов відповів на численні питання студентів і викладачів Університету «Україна». Про причини і цілі написання своїх спогадів про друзів-ліквідаторів Посол Миру сказав: «……адже нас живих залишається все менше. Можна вважати, що приблизно 75% особистого складу батальйону уже немає серед нас. Ось чому і цю розповідь, і свою книгу присвячено воїнам-ліквідаторам, які віддали здоров’я, своє життя заради живих майбутніх поколінь. І ви сьогодні живіть і пам’ятайте, шануйте тих, хто своєю працею на ЧАЕС, ціною свого здоров’я рятували майбутнє – Вас, теперішнє молоде покоління. Нехай не повториться подібне у вашому житті!».